
Блокчейн – це особливий тип бази даних, що представляє собою децентралізований цифровий реєстр, який підтримується розподіленою мережею комп'ютерів. На відміну від традиційних баз даних, які зберігаються на централізованих серверах, дані блокчейну організовані в блоки, розташовані в хронологічному порядку і захищені криптографією.
Ця унікальна структура гарантує, що дані є прозорими, безпечними й незмінними. Практично неможливо змінити інформацію, що зберігається в блоці, після того, як блок підтверджено і додано до ланцюга. Крім того, децентралізована структура блокчейну усуває необхідність у центральному органі, що дозволяє проводити транзакції безпосередньо між користувачами без посередників.
Існують різні типи блокчейнів з різним ступенем децентралізації та контролю. Однак термін "блокчейн це" зазвичай відноситься до децентралізованого цифрового реєстру, який використовується для запису криптовалютних транзакцій та інших критично важливих даних.
Першу модель блокчейну було створено на початку 1990-х років, коли вчений-комп'ютерник Стюарт Хабер і фізик В. Скотт Сторнетта використовували криптографічні методи в ланцюгу блоків для захисту цифрових документів від підробки даних. Робота цих піонерів надихнула багатьох інших вчених-комп'ютерників та криптоентузіастів, що зрештою призвело до створення першої криптовалюти, заснованої на блокчейн-технології.
Основні функції блокчейну включають децентралізацію, прозорість, незмінність, безпеку даних та ефективність. Децентралізація забезпечує стійкість до атак через розподіл даних у мережі комп'ютерів. Прозорість означає, що всі учасники мають доступ до однієї бази даних, і всі транзакції видно кожному. Незмінність гарантує, що після додавання даних до блокчейну, їх не можна змінити без консенсусу мережі. Криптографія та механізми консенсусу забезпечують надійний захист від підробки даних, а ефективність дозволяє проводити швидші й дешевші транзакції без посередників.
Децентралізація у блокчейні – це ключова концепція, яка передбачає розподіл контролю та повноважень щодо прийняття рішень у мережі між її користувачами, а не концентрацію влади в одній особі, організації чи державній установі, такій як банк, уряд або корпорація.
У децентралізованій блокчейн-мережі немає центрального органу чи посередника, який контролює потік даних чи транзакцій. Натомість транзакції перевіряються й записуються розподіленою мережею комп'ютерів (нод), які працюють разом для підтримання цілісності й безпеки мережи. Це означає, що жоден окремий учасник не може самостійно змінити дані чи контролювати мережу в своїх інтересах.
Децентралізація є однією з основних переваг блокчейну, оскільки вона усуває потребу в посередниках, знижує витрати на трансакції та підвищує прозорість. Вона також робить мережу більш стійкою до атак та відмов, оскільки немає єдиної точки відмови. Якщо одна нода припинить роботу, решта мережі продовжуватиме функціонувати нормально.
Блокчейн працює як цифровий реєстр, який надійно записує транзакції між двома сторонами із захистом від несанкціонованого доступу. Ці дані транзакцій записуються глобальною розподіленою мережею спеціальних комп'ютерів, відомих як ноди.
Процес функціонування блокчейну складається з кількох ключових етапів. По-перше, коли користувач ініціює транзакцію (наприклад, передачу цифрових активів), вона транслюється в мережу. Кожна нода проводить аутентифікацію транзакції, перевіряючи цифрові підписи та інші дані транзакції для забезпечення її законності.
Щойно транзакцію перевірено, вона додається до блоку разом з іншими підтвердженими транзакціями. Можна розглядати кожен блок як сторінку цифрового реєстру. Блоки містять критично важливу інформацію: дані самих транзакцій, позначку часу, криптографічний хеш (унікальний ідентифікатор, створений шляхом обробки даних блоку) та хеш попереднього блоку, що створює невід'ємний зв'язок між блоками.
Блоки поєднуються в ланцюг за допомогою криптографічних методів, утворюючи власне блокчейн. Кожен новий блок посилається на попередній, забезпечуючи структуру, захищену від несанкціонованого доступу. Процес перевірки транзакцій і додавання їх у блокчейн здійснюється за допомогою механізму консенсусу – набору правил, які визначають, як ноди в мережі досягають згоди про стан блокчейну і дійсність транзакцій.
Одна з найвиразніших особливостей блокчейну – його прозорість. Будь-хто, як правило, може перевірити дані блокчейну, включаючи всі дані транзакцій і дані блоків, на публічних вебсайтах, відомих як провідники блокчейну. Можна також відстежити всі блоки від найновіших аж до першого блоку, відомого як генезис-блок.
Криптографія є фундаментом блокчейну, що забезпечує безпечний, прозорий та захищений від несанкціонованого доступу запис транзакцій. Хешування – один з найважливіших криптографічних методів, який використовується в блокчейнах. Це криптографічний процес, який перетворює вхідні дані будь-якого розміру у рядок символів фіксованого розміру.
Хеш-функції, що використовуються в блокчейнах, зазвичай стійкі до колізій, а це означає, що шанси знайти два фрагменти даних, що дають однаковий результат, астрономічно малі. Інша критична особливість називається лавинним ефектом – це явище, коли будь-яка незначна зміна вхідних даних призведе до зовсім іншого результату. Наприклад, у функції SHA256, яка широко використовується в основних криптовалютних мережах, навіть зміна великих літер на малі призведе до кардинальної зміни хешу.
Хеш-функції є також односторонніми функціями, що означає: з обчислювальної точки зору неможливо отримати вхідні дані шляхом зворотного проєктування хешу результату. Кожен блок у блокчейні містить хеш попереднього блоку, створюючи надійний ланцюг блоків. Будь-хто, хто хоче змінити один блок, повинен змінити всі наступні блоки, що є не лише технічно складним, а й надзвичайно дорогим завданням.
Інший криптографічний метод, який широко використовується у блокчейні – це криптографія з публічним ключем (асиметрична криптографія). Вона допомагає здійснювати безпечні і верифіковані транзакції між користувачами. Кожен учасник має унікальну пару ключів: приватний ключ, який він тримає у суворій таємниці, та публічний ключ, яким він відкрито ділиться. Коли користувач ініціює транзакцію, він підписує її своїм приватним ключем, створюючи цифровий підпис.
Потім інші користувачі мережі можуть перевірити справжність транзакції, застосувавши до цифрового підпису публічний ключ відправника. Такий підхід гарантує безпеку транзакцій, оскільки лише законний власник приватного ключа може авторизувати транзакцію, але кожен у мережі може перевірити підписи за допомогою публічного ключа.
Алгоритм консенсусу – це механізм, який дозволяє користувачам чи машинам координувати свої дії в розподіленому середовищі без наявності центральної влади. Він повинен гарантувати, що всі агенти в системі можуть домовитися про одне джерело правди та однакове бачення стану блокчейну, навіть якщо деякі агенти зазнають технічних невдач або діють зловмисно.
Механізми консенсусу гарантують, що всі ноди в мережі мають ту саму копію реєстру, яка містить надійні записи про всі транзакції. Коли десятки або навіть сотні тисяч нод зберігають копію даних блокчейну, можуть виникнути складні проблеми, зокрема питання узгодженості даних, видалення зловмисних нод та синхронізація. Задля забезпечення більшої цілісності й безпеки блокчейну існують різні механізми консенсусу, які визначають, як мережеві ноди досягають згоди про валідність нових блоків.
Proof of Work (PoW) – це механізм консенсусу, який використовується в багатьох блокчейн-мережах для перевірки транзакцій і підтримання цілісності блокчейну. Це оригінальний механізм консенсусу, розроблений для першої криптовалюти.
У PoW майнери змагаються у розв'язанні складної математичної задачі, щоб додати наступний блок до блокчейну. У процесі, відомому як майнінг, перший майнер, який розв'язав задачу, отримує винагороду у вигляді цифрових активів та комісій за транзакції. Майнери повинні використовувати потужні комп'ютери для розв'язання цих математичних задач, видобутку нових токенів і активного захисту мережі від атак. Саме тому процес майнінгу вимагає значних ресурсів, включаючи обчислювальну потужність та електроенергію.
Proof of Stake (PoS) – це механізм консенсусу, спеціально розроблений для усунення деяких недоліків Proof of Work, особливо високої енергоспоживання. У системі PoS замість того, щоб майнери змагалися у розв'язанні складних математичних задач для перевірки транзакцій, вибираються валідатори на основі кількості цифрових активів, стейкінг яких вони здійснюють в мережі.
Стейкінг представляє кількість токенів, що зберігається валідаторами як забезпечення для гарантування їхньої добросовісної роботи. Зазвичай валідатори PoS випадково вибираються для створення нових блоків і перевірки транзакцій залежно від розміру їхньої частки стейкінгу та їхньої репутації в мережі. Вони отримують комісії за транзакції за створення нових блоків як стимул діяти на користь мережи. Якщо вони діятимуть зловмисно, то ризикують втратити свої токени у стейкінгу, що робить такі атаки економічно нерентабельними.
Proof of Work та Proof of Stake є найбільш поширеними алгоритмами консенсусу, але існує набагато більше варіантів. Деякі з них є гібридними й поєднують у собі елементи обох систем, тоді як інші використовують абсолютно інші методологічні підходи.
Наприклад, Delegated Proof of Stake (DPoS) схожий на традиційний PoS, але замість того, щоб усі валідатори мали право створювати нові блоки, власники токенів вибирають менший набір делегатів, щоб робити це від їхнього імені. Це робить мережу більш масштабуваною і демократичною.
Proof of Authority (PoA) є іншим прикладом, де валідатори ідентифікуються за їхньою репутацією чи офіційною особистістю, а не за кількістю токенів, якими вони володіють. Валідатори вибираються на основі їхньої надійності й можуть бути видалені з мережи, якщо вони діють зловмисно або порушують правила.
Публічний блокчейн – це децентралізована мережа, яка відкрита для всіх, хто хоче взяти участь без будь-яких обмежень. Ці мережі зазвичай мають відкритий вихідний код, вони повністю прозорі й інклюзивні, що означає, що будь-хто може отримати доступ до них, запустити вузол і використовувати їх послуги. Основні криптовалютні платформи є яскравими прикладами публічних блокчейнів, які змінили світ цифрових активів та децентралізованих додатків.
Приватний блокчейн, як випливає з назви, є блокчейн-мережею, яка не відкрита для широкої громадськості. Приватні блокчейни зазвичай управляються однією конкретною організацією, наприклад компанією чи корпорацією, та використовуються переважно для внутрішніх цілей та спеціалізованих варіантів використання.
Приватні блокчейни – це ексклюзивні середовища з чітко встановленими правилами, які визначають, хто може бачити й здійснювати записи в блокчейн. З точки зору децентралізації, вони менш децентралізовані, оскільки існує чітка ієрархія управління та контролю. Однак вони можуть бути розподіленими в тому сенсі, що багато нод однієї організації чи об'єднання організацій зберігають копію блокчейну на своїх машинах.
Консорціумний блокчейн є гібридом публічного та приватного блокчейнів, поєднуючи переваги обох моделей. У консорціумному блокчейні декілька організацій або установ об'єднуються для створення спільної блокчейн-мережі, якою вони спільно керують відповідно до узгоджених правил та принципів.
Ці мережі можуть бути як частково відкритими, так і закритими, залежно від конкретних потреб членів консорціуму. Замість абсолютно відкритої системи, де кожен може перевіряти блоки, або суто закритої системи, де тільки одна організація призначає виробників блоків, у консорціумному блокчейні існує декілька однаково рівнозначних сторін, що виступають як валідатори.
Правила системи є гнучкими та можуть адаптуватися до потреб консорціуму: видимість блокчейну може бути обмежена валідаторами та доступна для перегляду авторизованими особами або розширена для перегляду всіма учасниками. Якщо валідатори можуть досягти консенсусу, зміни й оновлення можуть бути легко реалізовані. Щодо надійності роботи, якщо певний відсоток цих сторін поводитиметься чесно, система не зіткнеться з критичними проблемами.
Хоча блокчейн-технологія продовжує активно розвиватися, вона вже використовується в багатьох важливих галузях та сферах. Деякі з найпоширеніших застосувань блокчейн-технології включають:
Блокчейн-технологія була спочатку розроблена для підтримки створення цифрових активів та криптовалют, які використовують блокчейн як безпечний і децентралізований реєстр для запису всіх транзакцій. На відміну від традиційних трансбордонних транзакцій, які передбачають активну участь посередників і призводять до високих комісій, блокчейн дозволяє здійснювати міжнародні перекази швидше, дешевше та прозоріше. Окрім переваг щодо економії витрат, багато людей використовують цифрові активи для здійснення глобальних грошових переказів без залежності від традиційних банківських систем.
Смартконтракти – це контракти, що виконуються самостійно, які можна запрограмувати на автоматичне виконання при виконанні певних попередньо визначених умов. Блокчейн-технологія дозволяє створювати й виконувати смартконтракти безпечним і децентралізованим чином, без необхідності в посередниках.
Одним із найпопулярніших застосувань смартконтрактів є децентралізовані програми та децентралізовані автономні організації, які є значною та динамічною частиною платформ децентралізованих фінансів (DeFi). Платформи DeFi використовують блокчейн для надання фінансових послуг, таких як кредитування, запозичення, торгівля та управління активами без залучення традиційних фінансових організацій. Це демократизує доступ до фінансових інструментів та можливостей для мільйонів людей по всьому світу.
Реальні активи, такі як нерухомість, акції, облігації або мистецтво, можна токенізувати, тобто перетворити на цифрові токени на блокчейні. Цей процес може значно покращити ліквідність активів, розширити доступ до інвестиційних можливостей і зробити складні активи більш ділими та доступними для широкого кола інвесторів.
Блокчейн можна використовувати для створення безпечних і захищених від несанкціонованого доступу цифрових ідентифікацій, за допомогою яких можна безпечно перевіряти особисту інформацію та інші конфіденційні дані. Це може відігравати дедалі більшу роль у сучасному світі, оскільки все більше нашої особистої інформації, документів та цифрових активів переміщується в онлайн-простір.
Надаючи децентралізований та захищений від несанкціонованого доступу реєстр усіх відданих голосів, блокчейн-технологія може використовуватися для створення безпечної та максимально прозорої системи голосування. Така система усуває можливість фальсифікацій, помилок та шахрайства з виборцями, одночасно забезпечуючи максимальну цілісність і справедливість процесу голосування для всіх учасників.
Блокчейн-технологія може використовуватися для створення незмінного реєстру всіх транзакцій і операцій у складному ланцюгу постачання. Кожну транзакцію або групу транзакцій можна записати як окремий блок у блокчейн, створюючи повністю незмінний та максимально прозорий запис усього складного процесу ланцюга постачання від виробництва до доставки до кінцевого споживача.
Блокчейн-технологія пропонує революційний і безпечний спосіб запису транзакцій та безпечного зберігання даних у цифровому світі. Це передова технологія, яка активно революціонізує численні галузі й забезпечує новий, вищий рівень довіри, прозорості та безпеки в глобальному цифровому екосистемі.
Блокчейн це технологія, що відкриває цілий світ інноваційних можливостей і рішень, незалежно від того, чи це забезпечення надійних peer-to-peer транзакцій без посередників, створення нових форм унікальних цифрових активів чи підтримка та розвиток децентралізованих програм і сервісів. Оскільки блокчейн-технологія продовжує активно розвиватися й набуває ширшого прийняття в різних секторах економіки та суспільства, ми можемо впевнено очікувати появи ще більш інноваційних, практичних та трансформаційних варіантів використання в найближчі роки.
Блокчейн використовують у фінансах, логістиці, медицині та юридичній сфері. Він забезпечує прозорість транзакцій, автентичність продуктів і контрактів, підвищує безпеку даних. Великі компанії, як Goldman Sachs, активно експериментують з блокчейном для прискорення фінансових операцій та підвищення довіри між учасниками.
Крипта — це цифрова валюта, що існує у блокчейні. Вона захищена криптографією та не контролюється банками. Можна відправляти, отримувати та зберігати її у гаманцях.
Блокчейн розташований на тисячах комп'ютерів по всьому світу, утворюючи децентралізовану мережу. Дані зберігаються у вузлах без центрального сервера, забезпечуючи безпеку й прозорість через розподіл інформації.
На 2025 рік існує понад 1,000 активних блокчейнів。Це включає Bitcoin、Ethereum та інші мережі。Кількість постійно зростає з появою нових проєктів у екосистемі。





