Традиційні фінанси (TradFi) — це глобальна система фінансової координації, що ґрунтується на централізованих інституціях, фіатних валютах і регуляторних рамках, які підтримуються державою. Протягом століть вона забезпечує стабільність, юридичну визначеність і управління ризиками для десятків трильйонів доларів світових активів.
Попри стрімкий розвиток блокчейн-технологій і децентралізованих фінансів (DeFi), TradFi залишається основною системою обігу глобального капіталу. У цій статті пояснюється, як працює TradFi на структурному рівні: розглядаються її інституційні стовпи, базова логіка функціонування й точки зближення TradFi та DeFi, які формуються до 2026 року.
TradFi діє через чітко структуровану інституційну матрицю. Центральні банки, комерційні банки, інвестиційні банки, брокери та регулятори мають визначені ролі, які разом забезпечують монетарну трансмісію, розширення кредитування та стабільність системи.
Центральні банки, зокрема Федеральна резервна система США й Європейський центральний банк, виконують функцію командного рівня системи. Вони відповідають за встановлення базових процентних ставок, управління валютними резервами та виконання ролі кредитора останньої інстанції для стабілізації ринків під час кризи ліквідності.
Використовуючи монетарні інструменти, центральні банки впливають на доступність кредиту, інфляцію та загальне економічне зростання.
Комерційні банки є головною ланкою між TradFi та реальною економікою. Їхня основна функція — трансформація балансу: залучення депозитів як зобов’язань і видача кредитів як активів.
Консолідуючи розрізнений капітал у продуктивні інвестиції, банки забезпечують розширення кредитування і створюють мультиплікатор грошей, що стимулює економічну активність.
Інвестиційні банки та брокери працюють переважно на ринках капіталу. Вони здійснюють андеррайтинг IPO та випуску облігацій на первинних ринках, а також забезпечують ліквідність, виконання угод і управління ризиками на вторинних ринках.
Завдяки фінансовій інженерії, структуризації активів і маркетмейкінгу ці установи підвищують ефективність капіталу та підтримують портфельне розміщення інституційних інвесторів.
Регуляторні органи, зокрема SEC і FCA, встановлюють стандарти участі та забезпечують ринкову дисципліну. За допомогою процедур KYC, AML і пруденційного нагляду вони захищають інвесторів, обмежують надмірне кредитне плече та знижують системний ризик у фінансовій системі.
Щоб зрозуміти, як працює TradFi, потрібно розглянути, як у системі відбувається обмін активами та ціноутворення ризику. Три основні механізми забезпечують цей процес у комплексі.
TradFi ґрунтується на централізованому кредиті. Банки та посередники зменшують інформаційну асиметрію між позичальниками та кредиторами, оцінюючи ризик через процентні ставки й кредитні спреди. Їхня прибутковість залежить від управління ризиком дефолту в обмін на премію за ризик.
Після виконання угоди кліринг підтверджує зобов’язання за транзакцією, а розрахунок фіналізує передачу права власності. У транскордонних операціях цей процес значною мірою спирається на SWIFT і мережі кореспондентських банків.
Залучення численних посередників і ручна звірка — основна причина, чому розрахунки часто займають T+2 або T+3 дні.
TradFi спирається на розвинені системи скорингу, такі як FICO, і моделі забезпеченого кредитування. Матеріальні й фінансові активи використовують як заставу для зниження ризику контрагента, що гарантує повернення вартості кредиторам у разі дефолту.
До 2026 року TradFi входить у одну з найтрансформаційніших фаз своєї історії. Якщо минуле десятиліття було зосереджене на цифровізації фінансів, наступний етап — токенізація фінансових активів.
У міру розвитку регульованих DeFi-протоколів регуляторна логіка дедалі більше інтегрується безпосередньо у смартконтракти. Це дає змогу on-chain системам TradFi зберігати юридичні гарантії й водночас підвищувати ефективність, прозорість і забезпечувати безперервні розрахунки.
Інакше кажучи: DeFi не замінює TradFi, а трансформує її інфраструктурний рівень.
Межа між TradFi і DeFi поступово розмивається. Це не конкуренція з нульовою сумою, а зближення сильних сторін.
Традиційні фінанси забезпечують глибоку ліквідність, юридичну визначеність і довіру інституцій. Децентралізовані системи приносять програмованість, автоматизацію й ефективність. Разом вони формують прозору, стійку та глобально доступну фінансову архітектуру.
Як TradFi визначає безпеку активів?
Безпека активів у TradFi ґрунтується на регуляторному контролі, юридичній захищеності та механізмах, як-от страхування депозитів. На відміну від моделі DeFi «код як закон», TradFi забезпечує судовий захист і інституційну відповідальність.
Якщо DeFi ефективніший, чому TradFi досі домінує?
TradFi має переваги — масштабна ліквідність, розвинені інструменти управління ризиками й юридична визначеність. Це робить її незамінною для інституційного капіталу та великих фінансових операцій.
Якщо ви бажаєте глибше дослідити TradFi, ознайомтеся з нашими матеріалами за цими посиланнями.





