Нещодавно Міністерство комерції Китаю оголосило про запровадження експортного контролю на рідкоземельні метали та відповідні технології з листопада 2025 року, що викликало глобальну увагу. Як ключова сировина сучасної промисловості, рідкоземельні елементи відіграють незамінну роль у сфері оборони, військової промисловості, напівпровідникової промисловості та штучного інтелекту.
Ці регуляторні заходи матимуть глибокий вплив на кілька високотехнологічних галузей. У сфері оборонної промисловості виробництво обладнання, такого як сучасні бойові літаки та ракетні системи, може бути під ударом. У напівпровідниковій промисловості виробництво високопродуктивних логічних чіпів і чіпів пам'яті також зіткнеться з викликами. Водночас ланцюги постачання споживчої електроніки, такі як смартфони, також можуть зазнати впливу.
Китай, як найбільший виробник рідкісних земель у світі, контролює більшість видобутку та переробки. Цей контроль застосовує схожий підхід до контролю, як у США, вимагаючи, щоб продукти, що містять певну частку китайських рідкісних земель або використовують китайські технології, обов'язково отримували ліцензію. Ця ініціатива свідчить про те, що глобальна структура постачання зазнає значних змін.
Стикаючись з цією ситуацією, уряд США заявив, що може вжити заходів щодо митної помсти, але це також виявило його вразливість у постачанні ключових ресурсів. Незважаючи на те, що Пентагон вже почав інвестувати в місцеву промисловість рідкоземельних елементів, створення повноцінного ланцюга постачання все ще потребує часу.
Ланцюгова реакція, викликана контролем над рідкоземельними елементами, змусила країни знову переглянути свою політику щодо стратегічних ресурсів. Це не просто торгівельна проблема, а й боротьба за національну безпеку та технологічну перевагу. У цій грі традиційні економічні моделі та геополітичні структури стикаються з безпрецедентними викликами.
З розвитком ситуації глобальний ринок переоцінює вартість різних активів. Конфлікт навколо рідкоземельних металів може стати каталізатором для нової хвилі реконструкції глобального економічного порядку, і уряди та підприємства країн повинні розробити більш гнучкі та стійкі стратегії для реагування на це складне і змінне міжнародне середовище.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Нещодавно Міністерство комерції Китаю оголосило про запровадження експортного контролю на рідкоземельні метали та відповідні технології з листопада 2025 року, що викликало глобальну увагу. Як ключова сировина сучасної промисловості, рідкоземельні елементи відіграють незамінну роль у сфері оборони, військової промисловості, напівпровідникової промисловості та штучного інтелекту.
Ці регуляторні заходи матимуть глибокий вплив на кілька високотехнологічних галузей. У сфері оборонної промисловості виробництво обладнання, такого як сучасні бойові літаки та ракетні системи, може бути під ударом. У напівпровідниковій промисловості виробництво високопродуктивних логічних чіпів і чіпів пам'яті також зіткнеться з викликами. Водночас ланцюги постачання споживчої електроніки, такі як смартфони, також можуть зазнати впливу.
Китай, як найбільший виробник рідкісних земель у світі, контролює більшість видобутку та переробки. Цей контроль застосовує схожий підхід до контролю, як у США, вимагаючи, щоб продукти, що містять певну частку китайських рідкісних земель або використовують китайські технології, обов'язково отримували ліцензію. Ця ініціатива свідчить про те, що глобальна структура постачання зазнає значних змін.
Стикаючись з цією ситуацією, уряд США заявив, що може вжити заходів щодо митної помсти, але це також виявило його вразливість у постачанні ключових ресурсів. Незважаючи на те, що Пентагон вже почав інвестувати в місцеву промисловість рідкоземельних елементів, створення повноцінного ланцюга постачання все ще потребує часу.
Ланцюгова реакція, викликана контролем над рідкоземельними елементами, змусила країни знову переглянути свою політику щодо стратегічних ресурсів. Це не просто торгівельна проблема, а й боротьба за національну безпеку та технологічну перевагу. У цій грі традиційні економічні моделі та геополітичні структури стикаються з безпрецедентними викликами.
З розвитком ситуації глобальний ринок переоцінює вартість різних активів. Конфлікт навколо рідкоземельних металів може стати каталізатором для нової хвилі реконструкції глобального економічного порядку, і уряди та підприємства країн повинні розробити більш гнучкі та стійкі стратегії для реагування на це складне і змінне міжнародне середовище.