日本 довгостроково залежала від моделі «високого боргу + низьких відсоткових ставок», яка зараз стає неефективною. Ця фінансова система, яка існувала десятиліттями, нині стикається з внутрішніми протиріччями, що загострюються, і не лише завдає удару японській економіці, а й через міжнародну фінансову мережу викликає глобальні ланцюгові реакції, оголошуючи кінець епохи «безкоштовних коштів».
**Несбалансована логіка функціонування**
Обсяг державного боргу Японії сягає 255%-260% ВВП — це найвищий рівень у світі. Здається абсурдним, але Банку Японії вдається утримувати надзвичайно низькі відсоткові ставки за допомогою масштабних купівель облігацій та внутрішніх механізмів, таких як постійне збільшення володінь фінансових установ. Ця система подібна до саморобного «вечного двигуна» — уряд випускає облігації, а центральний банк і фінансові інститути їх купують, створюючи ілюзію стабільно низьких ставок.
Ще більш важливо — Японія виконує роль «невидимого насоса для капіталу» в глобальній фінансовій системі. Завдяки низьким ставкам величезна кількість ієнів постійно тече за кордон, і американський ринок держоблігацій є головним приймачем. До вересня 2025 року обсяг володінь Японії у американських держоблігаціях сягнув 1,1893 трильйона доларів, що чітко демонструє глибокий вплив японських коштів на глобальну ліквідність.
**Нові ризики у зв’язку з політичними та економічними змінами**
З епохи Абе та його «трьох стріл» політичний курс Японії зазнав значних змін. Бюджетне стимулювання отримало новий пріоритет, зусилля уряду спрямовані на стратегічні інвестиції. Останній пакет стимулів обсягом 21,3 трильйона ієн — яскравий приклад цієї політики.
Проблема в тому, що ці радикальні фіскальні заходи не супроводжуються структурними реформами. В результаті політика й економічна реальність дедалі більше розходяться — уряд витрачає гроші, але внутрішні драйвери зростання економіки залишаються неусилені.
**Двовекторний тиск політики й економіки**
Сам уряд Японії опинився у складному становищі. Внутрішні розколи в Ліберально-демократичній партії, постійне зростання інфляції та суперечливі цілі політики — все це створює конфлікт між стимулюванням економіки та монетарною політикою Банку Японії щодо зменшення інфляції. Ці протиріччя посилюють політичну та економічну напругу, послаблюючи ефективність реалізації стратегій.
**Перехрестя глобальної ліквідності**
Ми спостерігаємо прояви глобальної кризи. Можливе звуження потоків японських коштів, зростання курсу єни — все це вказує на можливе переформатування глобальної ліквідності. Колись дешеві та доступні ієни можуть стати менш об’ємними, що негативно позначиться на всіх ринках, що залежать від глобальної низької процентної ставки — зокрема й на криптовалютних ринках.
Ця структурна перебудова японської фінансової системи у певній мірі означає кінець епохи. Можливо, епохи «безкоштовних коштів» у глобальній економіці добігає кінця.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
日本 довгостроково залежала від моделі «високого боргу + низьких відсоткових ставок», яка зараз стає неефективною. Ця фінансова система, яка існувала десятиліттями, нині стикається з внутрішніми протиріччями, що загострюються, і не лише завдає удару японській економіці, а й через міжнародну фінансову мережу викликає глобальні ланцюгові реакції, оголошуючи кінець епохи «безкоштовних коштів».
**Несбалансована логіка функціонування**
Обсяг державного боргу Японії сягає 255%-260% ВВП — це найвищий рівень у світі. Здається абсурдним, але Банку Японії вдається утримувати надзвичайно низькі відсоткові ставки за допомогою масштабних купівель облігацій та внутрішніх механізмів, таких як постійне збільшення володінь фінансових установ. Ця система подібна до саморобного «вечного двигуна» — уряд випускає облігації, а центральний банк і фінансові інститути їх купують, створюючи ілюзію стабільно низьких ставок.
Ще більш важливо — Японія виконує роль «невидимого насоса для капіталу» в глобальній фінансовій системі. Завдяки низьким ставкам величезна кількість ієнів постійно тече за кордон, і американський ринок держоблігацій є головним приймачем. До вересня 2025 року обсяг володінь Японії у американських держоблігаціях сягнув 1,1893 трильйона доларів, що чітко демонструє глибокий вплив японських коштів на глобальну ліквідність.
**Нові ризики у зв’язку з політичними та економічними змінами**
З епохи Абе та його «трьох стріл» політичний курс Японії зазнав значних змін. Бюджетне стимулювання отримало новий пріоритет, зусилля уряду спрямовані на стратегічні інвестиції. Останній пакет стимулів обсягом 21,3 трильйона ієн — яскравий приклад цієї політики.
Проблема в тому, що ці радикальні фіскальні заходи не супроводжуються структурними реформами. В результаті політика й економічна реальність дедалі більше розходяться — уряд витрачає гроші, але внутрішні драйвери зростання економіки залишаються неусилені.
**Двовекторний тиск політики й економіки**
Сам уряд Японії опинився у складному становищі. Внутрішні розколи в Ліберально-демократичній партії, постійне зростання інфляції та суперечливі цілі політики — все це створює конфлікт між стимулюванням економіки та монетарною політикою Банку Японії щодо зменшення інфляції. Ці протиріччя посилюють політичну та економічну напругу, послаблюючи ефективність реалізації стратегій.
**Перехрестя глобальної ліквідності**
Ми спостерігаємо прояви глобальної кризи. Можливе звуження потоків японських коштів, зростання курсу єни — все це вказує на можливе переформатування глобальної ліквідності. Колись дешеві та доступні ієни можуть стати менш об’ємними, що негативно позначиться на всіх ринках, що залежать від глобальної низької процентної ставки — зокрема й на криптовалютних ринках.
Ця структурна перебудова японської фінансової системи у певній мірі означає кінець епохи. Можливо, епохи «безкоштовних коштів» у глобальній економіці добігає кінця.