Безпрецедентний крок Трампа проти губернатора Федеральної резервної системи Кука: боротьба за незалежність центрального банку загострюється

Тиск політичних сил на центральний банк Америки досяг критичної точки. Через оголошення у соціальних мережах поточна адміністрація оголосила про усунення Голови Федеральної резервної системи Лізи Кук, що стало історичним першим випадком в історії США — жоден чинний член ради ніколи раніше не зазнавав такої формальної відставки від президента. Ця подія є різким ескалаційним кроком у зусиллях адміністрації щодо переформатування структури керівництва Фед.

Негайна реакція ринку та фінансові наслідки

Оголошення спричинило швидку турбулентність на ринках. Ф’ючерси на індекс Nasdaq 100 знизилися на 0.2%, тоді як інвестори, що шукають безпеку, підвищили ціни на золото та зміцнили японську йену щодо долара. Ці рухи відображають глибоку занепокоєність Уолл-стріт щодо інституційної стабільності та потенційних конституційних конфліктів, що виникають із цією конфронтацією.

Підґрунтям напруженості є простий розрахунок: рада Федеральної резервної системи складається з семи губернаторів. Якщо усунення Кук буде успішним і вона звільниться з посади, Трамп отримає можливість призначити заміну — свою четверту кандидатуру. У поєднанні з двома губернаторами, призначеними під час його першого терміну, та Стівеном Міроном, який нещодавно був номінований до ради, Трамп може забезпечити контрольну більшість у структурі, відповідальній за незалежне визначення монетарної політики.

Правова основа усунення

Лист адміністрації посилається на Статтю II Конституції США та положення Федерального закону 1913 року про Федеральну резервну систему, стверджуючи, що існують достатні підстави для усунення Кук. Обвинувачення зосереджені на нібито фінансових зловживаннях: Кук нібито подавала суперечливі декларації про майно у кількох штатах, спершу позначивши майно у Мічигані як основне місце проживання, а потім зробивши ідентичну заяву щодо майна у Джорджії для отримання більш вигідних умов іпотеки.

Однак юридичні експерти вводять важливу застережливу умову. Статут Федерального закону дозволяє президенту усувати губернаторів, але лише “з підстав” — тобто потрібно мати конкретні докази недбалості, зловживання або порушення обов’язків. Політичні розбіжності самі по собі не є достатньою підставою. Хоча Агентство з фінансування житлового будівництва та іпотеки (FHFA) подало кримінальну справу 15 серпня щодо цих іпотечних звинувачень, Міністерство юстиції лише оголосило про розслідування; підтвердження провини у суді ще не було.

Ця різниця має велике значення. Сенатор Елізабет Воррен із Массачусетсу чітко охарактеризувала цю дію як незаконну та політично мотивовану, підкреслюючи, що прецедентні усунення можуть пошкодити інституційну незалежність, яка захищає Федеральну резервну систему з 1913 року.

Стратегія трьох етапів консолідації

Шлях Трампа до контролю більшості проходить через цілеспрямовану послідовність кроків. Він уже забезпечив дві кандидатури з першого терміну. Номінація Мірана спрямована на посаду, яку раніше звільнив Байден — Адріана Куглер, що дає третю посаду. Усунення Кук створить четверту вакансію, завершуючи контрольну більшість.

Економічний кореспондент Wall Street Journal Нік Тіміраос, відомий своїм висвітленням роботи Фед, окреслив наслідки у недавньому аналізі. Якщо Трамп до березня наступного року досягне більшості у раді, оновлений склад може відмовити у повторному призначенні регіональних президентів Федеральної резервної системи, які зараз беруть участь у засіданнях FOMC. Це дозволить уникнути прямого усунення, водночас встановлюючи своїх союзників по всій системі — метод, що руйнує десятиліття інституційних прецедентів, створених саме для запобігання домінуванню виконавчої влади у монетарній політиці.

Історичний контекст: чому це важливо

Ця конфронтація суттєво відрізняється від попередніх напружень між виконавчою владою та Федеральною резервною системою. Жорсткі суперечки президента Ліндона Джонсона із головою Вільямом МакЧесні Мартіном ніколи не переростали у спроби усунення. Тиск Річарда Ніксона на Артура Бёрнса, хоча й був суперечливим, також не доходив до формальних відставок. Ці конфлікти, хоча й напружені, зберегли важливу межу — розуміння, що чинні губернатори зберігають свої посади за винятком надзвичайних обставин, доведених у суді.

Сам Сэм Сахм, головний економіст New Century Advisors і колишній економіст Федеральної резервної системи, підкреслив значущість: ця адміністрація використовує “усі доступні засоби” для підпорядкування інституції виконавчій владі.

Конституційний перехрестя

Кук, перша афроамериканка, призначена до ради Федеральної резервної системи у 2022 році, тепер є тестовим випадком для інституційної стійкості. Її усунення — у разі успіху — створить прецедент, що дозволить майбутнім президентам усувати губернаторів на підставі оскаржуваних кримінальних звинувачень, які залишаються нерозв’язаними судами.

Ставки виходять за межі однієї особи. Незалежність Федеральної резервної системи вже понад століття забезпечує монетарну довіру. Відповідальна політика Фед, що реагує на короткострокові політичні інтереси, а не на довгострокову ціну стабільності, працює у кардинально змінених обмеженнях. Учасники ринку, від інституційних інвесторів до окремих трейдерів, закладають свої очікування частково на віру в те, що монетарні рішення відображають економічні умови, а не виборчий календар.

Чи Кук зрештою подасть у відставку, оскаржить усунення або прийме його — це матиме наслідки для всієї фінансової системи та конституційного права. Наступні місяці покажуть, чи зможе історичний бар’єр, що відділяє виконавчу владу від незалежності центрального банку, витримати прямий натиск.