Криптовалютна біржа - Детальний аналіз «Лунь Юй»: всім, хто неправильно тлумачить Конфуція — «Учіся й час від часу повторюй, хіба це не радість? Приїжджають друзі з далекого краю, хіба це не щастя? Людина не знає і не обурюється, хіба це не справжній джентльмен?»

Щойно повернувшись з відрядження, я помітив, що в діловому світі панує велика пошана до витонченості та естетики, що змушує людей перетворюватися на вчених у галузі національної культури, наче хмари й дощі в небі. Мабуть, всі прагнуть стати «конфуціанськими підприємцями». Від національної культури, що піднімається з «молочного» рівня до «конфуціанського бізнесу», навряд чи можна чекати добробуту. Уявіть собі, що коли ця тенденція стане популярною, навіть справжню «молочність» буде важко знайти, не кажучи вже про справжній конфуціанство. Популярні «груди», окрім шуму навколо збільшення грудей і розширення молочних залоз, що ще може бути? Що ж таке популярне конфуціанство? Його доля навряд чи буде кращою за будь-які інші «груди», справжні чи ні. Те саме стосується і національної культури: якщо вся країна справді її вивчить, вона справді стане порожньою.

Але піднесення національної культури є неминучим. Розвиток китайської економіки обов’язково вимагатиме власного голосу в науці, і що ще може бути у китайської науки окрім національної культури? Тих, хто цьому не згоден, крім дурнів, можна назвати лише самозакоханими обманщиками. Чому колись стандарти науковості в національній культурі не стануть одними з світових стандартів? З посиленням китайської державної сили це стане неминучим. Однак потрібно зазначити, що крім великої кількості конфуціанських і даоських «китайських буддистських» документів, буддизм не може бути віднесений до національної культури. Традиційна китайська медицина може бути частиною національної культури, навіть фэн-шуй — теж, але буддизм ні. Адже буддизм — це не просто національна або західна наука, яку можна охопити?

Якщо ж ви не можете зрозуміти навіть національну культуру та західну науку, то говорити про буддизм не має сенсу. Лише ті, хто досконало володіє і національною культурою, і західною наукою, мають право говорити про буддизм. Щодо національної культури та конфуціанства, починати потрібно з Конфуція, і перш за все — з «Лунь Юй» («Аналектів Конфуція»). Конфуцій і «Лунь Юй» — це основа китайської цивілізації, і їх не можна похитнути навіть п’ятьма віками, не кажучи вже про молодих людей сьогодні. Проте, з давніх часів існує багато тлумачень «Лунь Юй», і багато хто його неправильно розуміє. Це саме та книга, яка призначена для всіх, хто неправильно тлумачить Конфуція.

Навчання і

Ко Цюй сказав: «Навчатися і час від часу повторювати — чи не це радість? Приїзд друга з далекого краю — чи не це щастя? Люди не знають і не обурюються — чи не це шлях джентльмена?»

Пояснення: так званий «півчастий» «Лунь Юй» — це, безумовно, не поверхневе і смішне розуміння. Однак, витягти з оригіналу два слова як назву розділу «Навчання і» — це, по-перше, гарний спосіб для майбутніх поетів, таких як Лі Шинь і Хе Цзюнь, знаходити теми для своїх творів, а по-друге — додати ще один поганий спосіб для написання восьмистишів. Назви розділів додають пізніше, але весь «Лунь Юй» — це єдина цілісна структура, і насправді його не потрібно ділити на розділи.

Після назви йде основний текст. Ці три «не так», мабуть, найчастіше були з’їдені людською мовою за всю історію китайської мови. Але, напевно, ніхто не зрозумів справжнього значення цих трьох речень. Ці три короткі фрази здаються безглуздими і безпричинними, і виникає питання: чому саме вони стали початком найвідомішої книги китайської мови? Якщо це так, то «Лунь Юй» обов’язково є найбільшим фальсифікатом в історії або просто божевільним зібранням безглуздих слів.

Насправді, ці три речення — це одне ціле, це узагальнення всієї ідеології конфуціанства. Безліч класичних текстів конфуціанства — це лише розгортання цих трьох речень. Зрозумівши їх, вся «Лунь Юй» стає ясною, і тоді стає зрозуміло, що вислів «весь «Лунь Юй» — це єдина цілісна структура» — не випадковий.

«Навчатися і час від часу повторювати» — що таке навчання? Хто навчається? Що навчається? Що з цього виходить? По-перше, у цьому «навчанні» відсутній підмет. Навчання качки — теж навчання, якщо поставити качку на місце підмета. Тоді вийде: «Ко Цюй сказав: качка навчається і час від часу повторює, чи не це радість? У качки є друг з далекого краю — чи не це щастя? Люди не знають і качка не обурюється — чи не це король качок?» Це, мабуть, може стати назвою качкового ресторану. Тому, щоб зрозуміти «навчання», потрібно обов’язково з’ясувати, хто є підметом у цьому реченні. А він — у цьому реченні — це «джентльмен». Той, хто навчається «Лунь Юй», — це саме цей «джентльмен». Це твердження зводиться до того, що вся конфуціанська наука — це «навчання джентльмена». Що таке «джентльмен»? Це той, хто прагне стати «володарем». Мета «навчання джентльмена» — стати «володарем». А хто такий «володар»? Це «святий».

Чому ж тоді говорять про «навчання джентльмена», а не про «навчання святого»? «Святий» — це той, хто не навчається. Вся «Лунь Юй» і вся конфуціанська наука — це розповідь про те, як з «джентльмена» стати «володарем», а потім — «святим». Тільки цей процес і має поняття «навчання». «Навчання джентльмена» — це не навчання бути «джентльменом», а лише ті, хто є «джентльменами», можуть «навчатися». Ті, хто постійно «навчаються» на шляху до «володаря», і є справжні «джентльмени», і лише вони можуть стати «володарями» через «навчання». Навчання качки «і» — це лише качка, максимум — «король качок», тому качковий ресторан не може і не потрібно мати «Лунь Юй».

Але цей «володар» не народжується за один день. Коли ви відкриваєте «Лунь Юй» і починаєте його вивчати, ви повинні зрозуміти, що в кінцевому підсумку ви станете «володарем», «святим», через «Лунь Юй». Якщо у вас немає такого прагнення, тоді немає сенсу читати «Лунь Юй», краще подивитися «Язик качки». З цим прагненням і потрібно читати «Лунь Юй», і тоді слова нижче матимуть сенс. Читання не може бути відокремлене від читача, і той, хто не здатен сприймати цей текст, просто не читає, а лише дивиться на символи.