Сергій Кунц і стратегія глобальної кроссчейн-інтеграції: як 1inch переписує правила DeFi

Сергій Кунц, співзасновник децентралізованого агрегатора 1inch, бачить майбутнє фінансових мереж зовсім інакше, ніж більшість його колег у криптоіндустрії. Для нього DeFi — це не просто альтернатива централізованим біржам, а революція, яка має зробити конкурентів повністю застарілими. Його підхід відрізняється не лише амбіційністю, а й систематичністю у реалізації цього бачення.

З моменту створення 1inch у 2019 році компанія пройшла фундаментальну трансформацію — від платформи, що працювала виключно на Ethereum, до глобального агрегатора, що охоплює понад 12 EVM-сумісних мереж і нещодавно інтегрував Solana. Ця еволюція відображає філософію Кунца: межі DeFi розмиваються щотижня, і окремі екосистеми вже не мають сенсу.

Еволюція 1inch: від локальної мережі до глобальної платформи

Історія розвитку 1inch показує, як лідер галузі адаптувався до змін у криптовалютному ландшафті. Все почалося просто: у 2019 році, коли DeFi переживав перший бум інновацій, 1inch зосередилася виключно на Ethereum. Це була правильна стратегія для того часу.

Однак Кунц швидко зрозумів, що зосереджуватися на одній мережі — це глухий кут. Поступове розширення почалося з інтеграції EVM-сумісних блокчейнів: Binance Smart Chain, Polygon та інших L2-рішень. До квітня 2025 року платформа додала Solana, що означало перехід на якісно новий рівень — у світ не-EVM-совісних екосистем.

Це розширення було необхідним з простої причини: фрагментована ліквідність означає гірше виконання для користувачів. Якщо трейдер хоче отримати найкращу ціну, йому доводиться перевіряти десятки майданчиків. 1inch вирішила цю проблему централізовано, ставши платформою, яка об’єднує ліквідність із різних мереж у єдиній точці взаємодії.

Архітектура некостодіальних свапів: принцип кращого виконання

Центральна ціннісна пропозиція 1inch базується на двох стовпах. Перший — некостодіальні свапи, при яких користувач нікому не передає контроль над своїми коштами. Другий — оптимізація ліквідності для отримання кращої ціни, ніж будь-який окремий DEX міг би запропонувати ізоляційно.

Практичний результат говорить сам за себе. У задокументованих випадках користувачі обмінювали $12 млн USDT на Ethereum і отримували перевагу у розмірі $135 000 лише завдяки оптимальній маршрутизації через агрегатор. При прямій торгівлі на DEX результат був би значно гіршим. Це не просто цифри — це демонстрація того, чому споживачі обирають 1inch, а не йдуть безпосередньо на окремі DEX-платформи.

Ключова метафора, яку використовує Кунц при описі цієї системи, запозичена з традиційних фінансів. На Nasdaq маркет-мейкери конкурують між собою, виконавши ордери. 1inch застосовує ту ж концепцію у децентралізованому контексті: користувацький ордер передається у відкриту екосистему професійних трейдерів і маркет-мейкерів, які змагаються за право його виконати.

Протокол на основі намірів: народження з необхідності

У 2022 році Кунц зіткнувся з проблемою, яка переслідує весь сектор DeFi: сэндвіч-атаки. Суть явища проста — фронт-ранери бачать мемпул транзакцій, вставляють свій ордер перед користувацьким, а потім — ще один, щоб отримати прибуток за рахунок руху ціни, викликаного вихідним ордером. Кунц особисто зіткнувся з цією атакою і вирішив, що це неприпустимо.

Результатом став протокол на основі намірів — інновація, яка згодом надихнула Uniswap на розробку Uniswap X (що навіть зазначено у їхньому whitepaper). Ідея була революційною: замість того, щоб користувач сам виконував транзакцію і ризикував піддатися атаці, протокол передає намір (бажання обміняти токени A на B) спеціалізованим виконавцям. Вони змагаються між собою за право виконати цей ордер, пропонуючи найкращі умови.

Таким чином, виникає закрита екосистема професійних трейдерів, через яку проходять ордери кінцевих користувачів. Ніхто не може вставити свій ордер перед користувацьким — система виключає таку можливість. Кунц не просто вирішив власну проблему, він створив стандарт, який став основою для цілого класу інновацій у DeFi.

Від фрагментованого DeFi до інтегрованого крипто-простору

Поточна ринкова реальність підтверджує стратегічне бачення Кунца. Обсяги торгів на централізованих біржах знизилися майже на 28% у другому кварталі 2025 року — показник, що відображає зростаючу конкуренцію з боку децентралізованих рішень. CEX вже не сприймаються як єдиний шлях для трейдерів.

Однак плани 1inch значно ширші за поточні межі DeFi. Бачення Кунца включає інтеграцію Bitcoin та інших не-EVM-блокчейнів для кросчейн-свапів. Платформа планує працювати з будь-якими криптоактивами — від традиційних синіх фішок до мемкоінів і меншевих токенів, з можливістю вивести куплений актив безпосередньо на особистий гаманець.

Наступний рівень амбіцій стосується токенізованих реальних активів (RWA). Багато фінансових інститутів і банків активно токенізують реальні активи — від нерухомості до вина. Однак токенізація — це лише половина шляху. Друга половина — це вторинний ринок, де ці токени можуть торгуватися без необхідності звертатися до кожного окремого емітента або навіть банку. Кунц бачить 1inch як платформу, яка надасть необхідну інфраструктуру для цього.

Користувацький досвід як ключ до перемоги над CEX

Одна з головних причин, чому користувачі досі віддають перевагу централізованим біржам, — це простота. Однак Кунц стверджує, що розрив швидко зменшується. Кросчейн-свапи на 1inch тепер вимагають лише кілька дій: підключення гаманця, вибір активів, один клік і підтвердження. Користувачу більше не потрібно самостійно керувати транзакціями або турбуватися про взаємодію між мережами.

Ця абстракція складності — головна інновація у користувацькому досвіді. Для кінцевого користувача вже не має значення, на яких блокчейнах зберігаються його активи. Йому важливо лише те, що у нього є потрібні активи, бажано у вигляді стейблкоїна, такого як USDC. Складність маршрутизації між мережами, вибір оптимального шляху виконання — все це має залишатися за кулісами.

Стратегія інтеграції інституційної інфраструктури

Для ширшого впровадження цього бачення Кунц і 1inch розробляють набір протоколів і API, призначених для фінансових установ. Ідея полягає в тому, що банки та інші традиційні фінансові організації зможуть використовувати цю інфраструктуру для торгівлі токенізованими активами максимально безпечно і без необхідності зберігати активи у власних сховищах.

Це амбіційне бачення вимагає правильного нормативного оточення, але напрямок ясний: 1inch прагне стати універсальною платформою ліквідності, яка з’єднує криптовалютний світ, світ токенізованих реальних активів і, зрештою, традиційні фінанси в єдину екосистему.

Протистояння з централізованими біржами: чому Кунц не сумнівається у результаті

Ближчі один-три роки будуть критичними для цього протистояння. Плани 1inch включають подальшу інтеграцію нових блокчейнів, розширення кросчейн-функціоналу і створення ще більш безшумного користувацького досвіду. Однак кінцева мета залишається незмінною: зробити централізовані біржі історією криптовалют.

Це звучить радикально, але дані підтверджують таке бачення. Зниження обсягів на CEX на 28% у період, коли криптовалютний ринок зростає, вказує на структурний зсув у перевагах користувачів. Кунц не сумнівається, що ця тенденція триватиме. Його стратегія — бути попереду цього зсуву, постійно покращуючи користувацький досвід і розширюючи межі можливого у децентралізованій архітектурі.

Бачення Сергія Кунца — це бачення цілком децентралізованого майбутнього, де кожен користувач має повний контроль над своїми активами, де немає відмов у обслуговуванні, де найкраща ціна гарантована не репутацією платформи, а математикою і конкуренцією. Це не просто амбіція — це трансформація, яка вже відбувається прямо зараз.