Справжня причина втечі японських інвесторів з криптовалют: податкова ставка 55% більш фатальна, ніж волатильність

Японська фінансова платформа 400F у листопаді провела опитування щодо звичок використання криптовалют серед 894 учасників по всій країні. Результати показали, що 22.2% японських інвесторів залишили ринок криптовалют через складність оподаткування, що перевищує частку тих, хто вийшов через волатильність цін (19.4%). У Японії прибуток від криптовалют класифікується як «інші доходи», а максимальна податкова ставка після сплати місцевого податку може сягати 55%. Інвестори повинні відстежувати кожну операцію та щорічно звітувати про неї.

Подвійний удар ставки оподаткування 55%

У Японії податкове трактування прибутків від криптовалют кардинально відрізняється від акцій чи нерухомості. Традиційні фінансові продукти користуються пільговою ставкою податку на приріст капіталу у розмірі 20%, тоді як криптовалюти віднесені до «інших доходів» та підлягають прогресивному оподаткуванню. Це означає, що інвестори з високими доходами після національного податку (до 45%) і місцевого (10%) сплачують фактично до 55%. Такий податковий режим робить японських криптоінвесторів одними з найбільш обтяжених податками у світі.

Ще більшою проблемою є складний процес звітування. Інвестори повинні відстежувати кожну транзакцію, розраховувати прибутки і збитки у єнах та щорічно подавати звітність. Це стосується переказів між біржами, обмінів криптовалют, навіть покупок за криптовалюту — кожна дія може бути оподатковуваною подією. Для активних трейдерів така паперова робота може включати сотні записів, а програмне забезпечення для податків у Японії має обмежену підтримку криптовалют.

Опитування показало, що нинішні власники цифрових активів в основному вважають волатильність (61.4%) і податкову складність (60%) двома найбільшими викликами, з майже однаковою часткою. Ці дані підкреслюють ключовий факт: податкові питання турбують власників не менше, ніж ринкова волатильність, а для тих, хто вже вийшов із ринку, податки навіть перевершили волатильність як головну причину відходу.

Контраст між NISA та iDeCo підкреслює різницю у системах

Інвестори, які використовують NISA й iDeCo (дві популярні податково-пільгові програми для інвестування у акції та пенсійні накопичення), особливо потерпають від складних вимог до криптовалютної звітності. NISA (неоподатковувана система малих інвестицій) дозволяє вкладати у акції та фонди без податків до певного ліміту, а iDeCo (індивідуальна система визначених внесків) дає податкові пільги для пенсійних накопичень. Обидві системи прості у використанні, податково прозорі й мають чіткі пільгові або неоподатковувані ліміти.

На відміну від цього, криптоінвестори мають не лише вищу податкову ставку, але й повинні самостійно розраховувати і декларувати кожну транзакцію. Такий контраст відлякує багатьох японських інвесторів, які звикли до зручності традиційних інструментів. У дослідженні 62.7% інвесторів заявили, що головна причина їхніх інвестицій — довгострокове накопичення багатства, і лише 15.1% ставлять на перше місце короткострокову спекуляцію. Це свідчить, що японські криптоінвестори здебільшого довгострокові тримачі, а не трейдери, але чинна податкова система карає всі транзакції, незалежно від інвестиційного горизонту.

Три головні податкові проблеми японських інвесторів

Максимальна прогресивна ставка 55%: значно вища за фіксовану ставку 20% для акцій, істотно зменшує прибуток

Розрахунок прибутку/збитку в єнах по кожній транзакції: охоплює обміни, перекази та витрати, величезний обсяг паперової роботи

Неможливість заліку зі збитками за іншими капіталовкладеннями: збитки від криптовалют можна залікувати лише проти інших «інших доходів», але не проти збитків з акцій

Очікування реформ і реакція ринку

З’явилися повідомлення, що Японське фінансове агентство планує перекласифікувати криптовалюти як стандартний фінансовий продукт і знизити максимальну ставку оподаткування до 20%. Якщо реформа відбудеться, податки на криптовалюти у Японії зрівняються з акціями та іншими фінансовими продуктами, істотно зменшивши податковий тиск на інвесторів. За результатами опитування, 70.6% респондентів мають нейтральний ризик-профіль, намагаючись збалансувати ризик і прибуток. Однак близько 40% таких «нейтральних» інвесторів готові взяти на себе більше ризику у криптовалютах, якщо японські регулятори чітко визначать свою позицію щодо цифрових активів і оподаткування.

Ці дані підкреслюють важливий меседж: японські інвестори не відмовляються від ринку криптовалют через небажання, а через недосконалість чинної системи. Якщо податкова ставка знизиться з 55% до 20%, а процес звітності спроститься, очікується значний приплив коштів на японський ринок криптовалют. Японія — четверта економіка світу, її крипторинок має величезний потенціал, а реформи можуть вивільнити попит на десятки мільярдів доларів.

Варто зазначити, що очікування реформ уже впливають на настрій ринку. Хоча точний час впровадження невідомий, інвестори все більше очікують на покращення політики. Це очікування може стабілізувати ринок у короткостроковій перспективі й спричинити новий інвестиційний бум після впровадження змін.

Двоканальна модель отримання інформації

Опитування виявило, що респонденти майже однаково покладаються на професійні чи офіційні ЗМІ (63%) та на спільноти чи платформи інфлюенсерів (58.9%) для отримання інформації про криптовалюти. Така двоканальна модель відображає баланс японських інвесторів між обережністю та відкритістю до нового. Вони прагнуть як авторитетної інформації, так і практичного досвіду від спільноти.

Загалом дослідження свідчить: участь японських інвесторів у криптовалютах більше залежить від державного регулювання та адміністративних процедур, ніж від цінової волатильності. Спрощення податкових правил може забезпечити значне зростання ринку криптовалют у цій великій економіці.